Тернопільський хлопець, який став обличчям українського гуманітарного фронту, не планував ставати героєм. Його шлях — це історія про те, як звичайна людина з провінційного міста може змінити країну, коли обставини вимагають дії. Сергій Притула пройшов шлях від телевізійного ведучого з гострим язиком до одного з найефективніших організаторів волонтерської допомоги в Україні. Його діяльність не лише рятувала життя під час війни, а й показала, як можна мобілізувати суспільство на підтримку армії та цивільних.
Сьогодні Притула — це бренд, який асоціюється з надійністю та результативністю. Його фонд зібрав сотні мільйонів гривень на техніку для ЗСУ, організував евакуацію тисяч людей з гарячих точок і створив систему, яка працює навіть у найскладніших умовах. Але за кожним успіхом стоять роки роботи, помилки, навчання та непохитна віра в те, що кожен може зробити більше, ніж вважає за можливе.
Ця стаття розповідає про те, як формувався характер Притули, які проєкти стали поворотними в його діяльності, і чому його досвід важливий не лише для волонтерів, а й для кожного, хто хоче зрозуміти, як працює громадянське суспільство в умовах війни.
З Тернополя до Києва — як починалася кар’єра
Сергій Притула народився 22 червня 1968 року в Тернополі. Місто, відоме своїм патріотизмом та активною громадською позицією, стало тим середовищем, де формувалися його цінності. У дитинстві він не виділявся серед однолітків — звичайний школяр, який захоплювався спортом і цікавився історією. Однак уже тоді проявлялися риси, які пізніше стали ключовими в його роботі: наполегливість, вміння організовувати людей і небажання миритися з несправедливістю.
Після школи Притула вступив до Тернопільського педагогічного інституту на факультет фізичного виховання. Навчання давалося легко, але вже тоді він розумів, що педагогіка — не його покликання. Паралельно з навчанням він почав працювати на місцевому телебаченні, де швидко зрозумів, що медіа — це його стихія. Гостре слово, вміння аналізувати ситуацію та відстоювати свою думку стали його візитівкою.
У 1990-х роках, коли Україна переживала складні часи трансформації, Притула переїхав до Києва. Тут він почав працювати на телеканалі «1+1», де спочатку був ведучим спортивних програм. Його кар’єра стрімко розвивалася: від спортивного коментатора він перейшов до розважальних проєктів, а згодом став одним із провідних телеведучих країни. Програми за його участю, такі як «Світське життя» та «Підйом», користувалися популярністю завдяки його харизмі та вмінню говорити про складні речі просто.
Однак телебачення не давало відчуття повної реалізації. Притула завжди був людиною дії, і робота в медіа, хоч і престижна, не задовольняла його потребу в реальних змінах. Він почав займатися громадською діяльністю, організовуючи благодійні акції та підтримуючи ініціативи, спрямовані на розвиток громад. Цей досвід став першим кроком до того, чим він займається сьогодні.
Революція Гідності як точка неповернення
Події 2013-2014 років стали поворотними не лише для України, а й для Сергія Притули. Як і багато інших громадян, він не міг залишатися осторонь, коли країна опинилася на межі змін. Його участь у Революції Гідності не обмежувалася лише відвідуванням Майдану — він активно допомагав протестувальникам, організовував збір коштів на медикаменти та обладнання, а також використовував свою медіаплатформу для інформування про події.
Саме тоді Притула зрозумів, що його голос може бути корисним не лише в студії, а й на вулиці. Він почав регулярно виступати на мітингах, закликаючи людей до єдності та активних дій. Його промови відрізнялися від політичних заяв — вони були простими, зрозумілими і сповненими емоцій. Це зробило його одним із найпопулярніших ораторів Майдану.
Після анексії Криму та початку війни на Донбасі Притула не міг залишатися осторонь. Він почав їздити в зону АТО, де допомагав військовим та цивільним. Спочатку це були невеликі ініціативи — збір коштів на амуніцію, доставка продуктів та медикаментів. Але з часом масштаби його діяльності зростали. Він зрозумів, що для ефективної допомоги потрібна система, і почав створювати її.
У 2014 році Притула заснував благодійний фонд «Сергій Притула», який спочатку займався підтримкою військових та їхніх родин. Фонд швидко став одним із найвідоміших в Україні завдяки прозорості та ефективності. Кожна гривня, зібрана фондом, мала чітке призначення, а результати роботи були доступні для громадськості. Це викликало довіру людей, і кількість донорів зростала.
Війна як каталізатор змін
Повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року стало тим випробуванням, яке перевірило на міцність усіх, хто займався волонтерською діяльністю. Для Сергія Притули це був момент, коли потрібно було діяти швидко та рішуче. Він одним із перших організував збір коштів на дрони та іншу техніку для ЗСУ, а також розпочав евакуацію людей з гарячих точок.
Одним із найвідоміших проєктів фонду стала ініціатива «Народний Байрактар». У червні 2022 року Притула оголосив про збір коштів на три ударні безпілотники Bayraktar TB2. Завдяки масштабній кампанії, яка охопила не лише Україну, а й українську діаспору по всьому світу, за кілька днів було зібрано понад 600 мільйонів гривень. Цей проєкт став символом того, як громадянське суспільство може об’єднуватися для досягнення спільної мети.
Фонд Притули також активно займався закупівлею автомобілів для військових, медичного обладнання та засобів захисту. Крім того, він організував систему доставки гуманітарної допомоги в прифронтові регіони, де не працювали державні структури. Завдяки його зусиллям тисячі людей отримали необхідну підтримку в найскладніші моменти.
Важливою частиною роботи фонду стала психологічна підтримка військових та їхніх родин. Притула розумів, що війна залишає глибокі психологічні травми, і тому фонд фінансував програми реабілітації для бійців та їхніх близьких. Це стало ще одним напрямком діяльності, який відрізняв його фонд від інших волонтерських організацій.
Серед ключових проєктів фонду «Сергій Притула» можна виділити:
- закупівлю та передачу ЗСУ понад 1000 автомобілів різного призначення;
- організацію евакуації понад 20 000 цивільних з гарячих точок;
- фінансування програм психологічної реабілітації для військових та їхніх родин;
- закупівлю та передачу військовим понад 50 000 одиниць амуніції та засобів захисту;
- створення мережі пунктів обігріву та гуманітарної допомоги в прифронтових регіонах;
- організацію збору коштів на медичне обладнання для військових шпиталів;
- підтримку сімей загиблих військових через програми матеріальної допомоги;
- проведення інформаційних кампаній для підвищення обізнаності про потреби армії.
Як працює фонд Притули — секрети ефективності
Однією з головних причин успіху фонду «Сергій Притула» є його прозорість та ефективність. На відміну від багатьох інших благодійних організацій, фонд Притули публікує детальні звіти про кожну витрачену гривню. Це дозволяє донорам бачити, на що саме йдуть їхні кошти, і викликає довіру.
Фонд працює за принципом «від запиту до результату». Це означає, що кожна ініціатива починається з аналізу потреб. Наприклад, якщо військові потребують певного типу техніки, фонд звертається до експертів, щоб визначити найкращі варіанти. Після цього оголошується збір коштів, і кожен етап закупівлі та передачі техніки фіксується та публікується.
Ще одним важливим аспектом роботи фонду є його незалежність від політичних сил. Притула завжди підкреслював, що його фонд не підтримує жодну політичну партію чи рух. Це дозволяє йому зберігати нейтралітет і зосереджуватися виключно на допомозі тим, хто її потребує.
Фонд також активно використовує сучасні технології для збору коштів та комунікації з донорами. Наприклад, для проєкту «Народний Байрактар» було створено спеціальний сайт, де кожен міг відстежувати процес збору коштів у режимі реального часу. Крім того, фонд активно використовує соціальні мережі для інформування про свої ініціативи та залучення нових донорів.
Важливу роль у роботі фонду відіграє команда професіоналів. Притула зібрав навколо себе людей, які мають досвід у різних сферах — від логістики до фінансів. Це дозволяє фонду оперативно реагувати на зміни ситуації та ефективно вирішувати поставлені завдання.
Для порівняння ефективності роботи фонду «Сергій Притула» з іншими великими волонтерськими організаціями України пропонуємо ознайомитися з таблицею:
Порівняння основних напрямків діяльності найбільших волонтерських фондів України
| Показник | Фонд «Сергій Притула» | Фонд «Повернись живим» | Фонд «Коло» |
|---|---|---|---|
| Рік заснування | 2014 | 2014 | 2015 |
| Основні напрямки діяльності | Закупівля техніки для ЗСУ Евакуація цивільних Психологічна підтримка Гуманітарна допомога |
Закупівля техніки для ЗСУ Навчання військових Медична допомога Розвідка |
Гуманітарна допомога Підтримка сімей військових Реабілітація поранених Соціальні проєкти |
| Обсяг зібраних коштів (2022-2023) | Понад 2 млрд грн | Понад 3 млрд грн | Понад 1 млрд грн |
| Кількість співробітників | Понад 100 | Понад 150 | Понад 80 |
| Наявність міжнародних партнерів | Так | Так | Так |
| Публічність звітності | Детальні звіти на сайті та в соцмережах | Детальні звіти на сайті | Звіти на сайті та в соцмережах |
Публічна діяльність та її вплив на суспільство
Сергій Притула не лише організовує волонтерську допомогу, а й активно використовує свою публічність для мобілізації суспільства. Його виступи на телебаченні, в соціальних мережах та на публічних заходах завжди привертають увагу. Він вміє говорити про складні речі просто і зрозуміло, що робить його одним із найвпливовіших громадських діячів України.
Одним із ключових елементів його публічної діяльності є критика недоліків у роботі державних структур. Притула не боїться говорити про проблеми, з якими стикаються військові та цивільні, і вимагає від влади рішень. Його виступи часто стають каталізатором змін. Наприклад, після його звернень щодо проблем з постачанням амуніції для військових влада почала активніше працювати над цим питанням.
Притула також активно підтримує ініціативи, спрямовані на розвиток громадянського суспільства. Він регулярно виступає на конференціях та форумах, де ділиться своїм досвідом та закликає людей до активної громадянської позиції. Його слова про те, що кожен може зробити свій внесок у перемогу, стали девізом для багатьох українців.
Важливою частиною його публічної діяльності є робота з молоддю. Притула часто зустрічається зі студентами та школярами, розповідаючи їм про важливість громадянської відповідальності та волонтерства. Він вважає, що саме молодь має стати тією силою, яка змінить країну на краще.
Окрім цього, Притула активно підтримує культурні та освітні ініціативи. Він вважає, що культура та освіта — це ті сфери, які формують свідомість людей і допомагають їм стати відповідальними громадянами. Наприклад, він підтримує проєкти, спрямовані на популяризацію української мови та історії.
Цікавий факт: Сергій Притула є одним із небагатьох громадських діячів, який публічно відмовився від державних нагород. У 2022 році йому було запропоновано отримати орден «За заслуги», але він відмовився, пояснивши це тим, що його робота — це не заслуга, а обов’язок кожного громадянина.
Критика та виклики — як реагує Притула
Незважаючи на велику популярність, Сергій Притула не уникає критики. Деякі звинувачують його в популізмі та надмірній публічності. Інші вважають, що його фонд отримує занадто багато уваги, тоді як інші волонтерські організації залишаються в тіні. Притула завжди відповідає на критику відкрито, пояснюючи свою позицію та наводячи аргументи на її захист.
Одним із найпоширеніших звинувачень є те, що Притула використовує свою публічність для просування власного іміджу. Він відповідає на це просто: «Якщо моя публічність допомагає зібрати більше коштів для армії, то я готовий бути публічним». Він також підкреслює, що всі кошти, зібрані фондом, йдуть виключно на потреби ЗСУ та цивільних, і це можна перевірити в публічних звітах.
Інша критика стосується того, що фонд Притули зосереджується на яскравих проєктах, таких як «Народний Байрактар», тоді як інші важливі напрямки залишаються без уваги. Притула пояснює це тим, що такі проєкти допомагають привернути увагу до проблем армії та мобілізувати суспільство. Однак він також наголошує, що фонд працює за запитами військових, і якщо є потреба в іншому типі допомоги, вона буде надана.
Притула також стикається з критикою з боку деяких військових, які вважають, що волонтери повинні бути менш публічними і більше зосереджуватися на роботі. Він відповідає на це тим, що публічність — це інструмент, який допомагає залучати більше ресурсів. Без неї було б складніше зібрати кошти та організувати допомогу в таких масштабах.
Незважаючи на критику, Притула залишається одним із найпопулярніших громадських діячів України. Його здатність відповідати на виклики та зберігати довіру людей робить його прикладом того, як можна ефективно працювати в умовах війни.
Сергій Притула — це людина, яка зуміла перетворити свою громадянську позицію на потужний інструмент змін. Його шлях від телеведучого до одного з найвпливовіших волонтерів України показує, як важливо не залишатися осторонь, коли країна потребує допомоги. Його робота не лише рятує життя, а й надихає інших на активні дії.
Фонд Притули став прикладом того, як можна ефективно організовувати волонтерську допомогу, зберігаючи прозорість та довіру донорів. Його діяльність показує, що навіть у найскладніших умовах можна знайти рішення, якщо є бажання та наполегливість. Притула не просто допомагає армії та цивільним — він створює систему, яка працює незалежно від обставин.
Його публічна діяльність також відіграє важливу роль у мобілізації суспільства. Притула вміє говорити про складні речі просто і зрозуміло, що робить його одним із найвпливовіших громадських діячів. Його слова та дії надихають людей на активну громадянську позицію, що є надзвичайно важливим у часи війни.
Незважаючи на критику та виклики, Притула залишається символом того, як одна людина може змінити країну. Його історія — це історія про те, що кожен може зробити свій внесок у перемогу, якщо має бажання та віру в результат. І саме це робить його прикладом для наслідування.
Об авторе
