<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Наука - Ти та Я</title>
	<atom:link href="https://titaya.kherson.ua/category/nauka/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://titaya.kherson.ua</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Wed, 13 May 2026 10:10:22 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>
	<item>
		<title>Як риби бачать світ під водою</title>
		<link>https://titaya.kherson.ua/yak-ribi-bachat-svit-pid-vodoyu.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Самохвалова]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 13 May 2026 10:10:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://titaya.kherson.ua/?p=13890</guid>

					<description><![CDATA[<p>Підводний світ залишається однією з найбільш загадкових екосистем на планеті. Те, як риби сприймають навколишнє середовище, значно відрізняється від людського зору. Їхні очі пристосовані до умов, де світло заломлюється інакше, кольори змінюють відтінки, а тиск і мутність води створюють додаткові виклики. Риби бачать не так, як ми, і це не просто відмінність &#8212; це принципово [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://titaya.kherson.ua/yak-ribi-bachat-svit-pid-vodoyu.html">Як риби бачать світ під водою</a> first appeared on <a href="https://titaya.kherson.ua">Ти та Я</a>.</p>]]></description>
		
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Якого кольору лелека насправді і що ховається за його пір&#8217;ям</title>
		<link>https://titaya.kherson.ua/yakogo-koloru-leleka-naspravdi-i-shho-hovayetsya-za-jogo-pir-yam.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Самохвалова]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 30 Apr 2026 10:29:13 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://titaya.kherson.ua/?p=13538</guid>

					<description><![CDATA[<p>Лелека з&#8217;являється на обрії як живий символ весни, приносячи з собою тепло і надію. Його величний політ над полями та селами давно став невід&#8217;ємною частиною українського пейзажу. Проте за зовнішньою простотою цього птаха ховається чимало цікавих особливостей, особливо коли мова заходить про його забарвлення. Більшість людей уявляють лелеку білим з чорними кінцями крил, але чи [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://titaya.kherson.ua/yakogo-koloru-leleka-naspravdi-i-shho-hovayetsya-za-jogo-pir-yam.html">Якого кольору лелека насправді і що ховається за його пір’ям</a> first appeared on <a href="https://titaya.kherson.ua">Ти та Я</a>.</p>]]></description>
		
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як горобці освоїли Україну від міст до степів</title>
		<link>https://titaya.kherson.ua/yak-gorobtsi-osvoyili-ukrayinu-vid-mist-do-stepiv.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Самохвалова]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 17:00:56 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://titaya.kherson.ua/?p=13526</guid>

					<description><![CDATA[<p>Коли ранковий туман ще ледь торкається землі, а перші промені сонця тільки починають золотити дахи будинків, у містах уже лунає знайомий щебет. Це горобці &#8212; невтомні супутники людини, які зуміли пристосуватися до найрізноманітніших умов існування. Ці невеликі птахи стали справжніми майстрами виживання, освоївши території від жвавих міських центрів до віддалених степових ділянок. Їхня присутність часто [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://titaya.kherson.ua/yak-gorobtsi-osvoyili-ukrayinu-vid-mist-do-stepiv.html">Як горобці освоїли Україну від міст до степів</a> first appeared on <a href="https://titaya.kherson.ua">Ти та Я</a>.</p>]]></description>
		
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Білчині домівки &#8212; від лісових хащ до міських дерев</title>
		<link>https://titaya.kherson.ua/bilchini-domivki-vid-lisovih-hashh-do-miskih-derev.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Самохвалова]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 06:51:53 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://titaya.kherson.ua/?p=13516</guid>

					<description><![CDATA[<p>Сонячним ранком у парку можна помітити руду іскорку, що стрімко перестрибує з гілки на гілку. Білка &#8212; істота, яка вміло пристосовується до різних середовищ, від глухих лісових масивів до жвавих міських скверів. Її домівка може бути розташована як високо в кроні столітнього дуба, так і в дуплі старої липи біля багатоповерхівки. Ці гризуни демонструють дивовижну [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://titaya.kherson.ua/bilchini-domivki-vid-lisovih-hashh-do-miskih-derev.html">Білчині домівки — від лісових хащ до міських дерев</a> first appeared on <a href="https://titaya.kherson.ua">Ти та Я</a>.</p>]]></description>
		
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чому рідини піняться і як це працює насправді</title>
		<link>https://titaya.kherson.ua/chomu-ridini-pinyatsya-i-yak-tse-pratsyuye-naspravdi.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Самохвалова]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 16:04:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://titaya.kherson.ua/?p=13463</guid>

					<description><![CDATA[<p>Бульбашки, що виринають на поверхню кави, пива чи мильної води, здаються чимось буденним. Але за цим криється цілий світ фізичних і хімічних процесів. Піна &#8212; це не просто випадкове скупчення повітря, а результат складної взаємодії молекул, поверхневого натягу та зовнішніх умов. Розуміння механізмів піноутворення дозволяє не лише пояснити, чому шампунь піниться краще за воду, але [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://titaya.kherson.ua/chomu-ridini-pinyatsya-i-yak-tse-pratsyuye-naspravdi.html">Чому рідини піняться і як це працює насправді</a> first appeared on <a href="https://titaya.kherson.ua">Ти та Я</a>.</p>]]></description>
		
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чому швидкість світла саме така і що за нею ховається</title>
		<link>https://titaya.kherson.ua/chomu-shvidkist-svitla-same-taka-i-shho-za-neyu-hovayetsya.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Самохвалова]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 23 Apr 2026 14:38:53 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://titaya.kherson.ua/?p=13442</guid>

					<description><![CDATA[<p>Коли ми дивимося на нічне небо, ми бачимо світло зірок, яке подолало неймовірні відстані, щоб досягти наших очей. Це світло рухається з максимально можливою швидкістю у Всесвіті, яка становить 299 792 458 метрів за секунду. Ця цифра не випадкова, вона є однією з фундаментальних констант природи, що визначає межі нашого розуміння простору і часу. Швидкість [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://titaya.kherson.ua/chomu-shvidkist-svitla-same-taka-i-shho-za-neyu-hovayetsya.html">Чому швидкість світла саме така і що за нею ховається</a> first appeared on <a href="https://titaya.kherson.ua">Ти та Я</a>.</p>]]></description>
		
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чому самка богомола з&#8217;їдає самця після спаровування</title>
		<link>https://titaya.kherson.ua/chomu-samka-bogomola-z-yidaye-samtsya-pislya-sparovuvannya.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Самохвалова]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 21 Apr 2026 08:24:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://titaya.kherson.ua/?p=13340</guid>

					<description><![CDATA[<p>Серед усіх дивних явищ природи канібалізм богомолів викликає особливе здивування. Цей феномен давно привертає увагу вчених і любителів ентомології. На перший погляд здається, що самка просто вбиває свого партнера без жодної причини. Проте за цією жорстокою поведінкою стоять складні біологічні механізми, які допомагають виду виживати в суворих умовах. Розуміння цього процесу відкриває завісу над таємницями [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://titaya.kherson.ua/chomu-samka-bogomola-z-yidaye-samtsya-pislya-sparovuvannya.html">Чому самка богомола з’їдає самця після спаровування</a> first appeared on <a href="https://titaya.kherson.ua">Ти та Я</a>.</p>]]></description>
		
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як Нобелівські премії 1957 року змінили науку назавжди</title>
		<link>https://titaya.kherson.ua/yak-nobelivski-premiyi-1957-roku-zminili-nauku-nazavzhdi.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Самохвалова]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 18 Apr 2026 16:39:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://titaya.kherson.ua/?p=13288</guid>

					<description><![CDATA[<p>1957 рік увійшов в історію науки не лише як чергова сторінка календаря, а як момент, коли кілька людей своїми відкриттями перевернули уявлення про світ. Нобелівський комітет того року відзначив роботи, які не просто розширили межі знань, а й дали поштовх для розвитку технологій, що сьогодні сприймаються як належне. Від фізики елементарних частинок до методів лікування [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://titaya.kherson.ua/yak-nobelivski-premiyi-1957-roku-zminili-nauku-nazavzhdi.html">Як Нобелівські премії 1957 року змінили науку назавжди</a> first appeared on <a href="https://titaya.kherson.ua">Ти та Я</a>.</p>]]></description>
		
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Найбільша сніжинка у світі. Як природа створює крижані дива</title>
		<link>https://titaya.kherson.ua/najbilsha-snizhinka-u-sviti-yak-priroda-stvoryuye-krizhani-diva.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Самохвалова]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 08 Apr 2026 18:03:18 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://titaya.kherson.ua/?p=13077</guid>

					<description><![CDATA[<p>Сніг &#8212; звичайне явище для багатьох регіонів планети, але іноді він приносить справжні дива. Одне таке диво сталося в січні 1887 року в далекому ранчо Форт-Кіо на території сучасної Монтани. Місцевий ренчер і лавочник, на ім&#8217;я Метт Коулман, спостерігав за снігопадом і помітив щось неймовірне. Серед тисяч звичайних сніжинок на землю повільно опускалися гігантські пухнасті [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://titaya.kherson.ua/najbilsha-snizhinka-u-sviti-yak-priroda-stvoryuye-krizhani-diva.html">Найбільша сніжинка у світі. Як природа створює крижані дива</a> first appeared on <a href="https://titaya.kherson.ua">Ти та Я</a>.</p>]]></description>
		
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нобелівські премії 1939 року лауреати та відкриття які змінили науку</title>
		<link>https://titaya.kherson.ua/nobelivski-premiyi-1939-roku-laureati-ta-vidkrittya-yaki-zminili-nauku.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Самохвалова]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 07 Apr 2026 08:50:54 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://titaya.kherson.ua/?p=13037</guid>

					<description><![CDATA[<p>1939 рік став одним із найскладніших періодів у світовій історії. Над Європою нависла загроза війни, яка вже через кілька місяців переросла у Другу світову. У цей час Нобелівський комітет все ж таки зміг визначити лауреатів премій за 1939 рік, хоча церемонія нагородження відбулася лише через кілька років після завершення війни. Тодішні рішення комітету виявилися надзвичайно [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://titaya.kherson.ua/nobelivski-premiyi-1939-roku-laureati-ta-vidkrittya-yaki-zminili-nauku.html">Нобелівські премії 1939 року лауреати та відкриття які змінили науку</a> first appeared on <a href="https://titaya.kherson.ua">Ти та Я</a>.</p>]]></description>
		
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
